На Закарпатті, щоб урятувати шпилькові від масового всихання, лісівники вирішили мобілізували біологічних захисників природи

На Закарпатті, щоб урятувати шпилькові від масового всихання, лісівники вирішили мобілізували біологічних захисників природи. Останні 15-20 років працівники державних лісогосподарських підприємств та спеціалісти державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Іванофранківськлісозахист», які опікуються лісовими угіддями у Закарпатській та Івано-Франківській областях, спостерігають значне всихання шпилькових насаджень.

На даний момент сукупна площа уражених лісів становить 19 090 гектарів. З них шкідниками вражені 2023 гектари, хворобами лісу – 11 019 гектарів, вітровалами і буреломами – 6047 гектарів. Це ліси, які поступово перетворюються на мертву зону. Дерева ослаблюються хворобами,  пошкоджуються та відпрацьовуються шкідниками, зокрема короїд верхівковий та короїд-топограф. А найактуальніша причина сьогодення— у глобальній зміні клімату,зокрема збільшення кількості днів з аномально високою температурою , зменшення кількості опадів.Кліматичні зміни виявляються сприятливішими для масового розмноження шкідників та хвороб лісу. Ліси не витримують нових умов температурного режиму і через посуху помирають.

«Масове всихання лісу спостерігається на Закарпатті останні 15-20 років. Причина, здавалося б, банальна — підвищення температури повітря приблизно на один градус. Та якщо на здоров’ї людини це ніяк не позначається, то для біологічних організмів — смертельний вирок. Для дорослих лісів потепління стало фактором ризику, бо відбулося підвищення випаровування води та виник дефіцит вологи,  протягом весняно-літніх і осінніх місяців. Дерева з поверхневою кореневою системою, такі як ялина і ялиця, не отримують необхідної кількості вологи. Це призвело до різкого падіння стійкості лісів і зробило їх легкою здобиччю для стовбурових шкідників, які через відсутність морозів і різкий контраст змін температурного режиму  — закінчення зими і настання літа, весни практично не було — також мутують. Шкідник раніше вилітає, добре себе почуває, менше хворіє, дає хорошу плодючість —цей вид шкідника може давати до двох видів поколінь(сестринське покоління) тому ми можемо спостерігати дві хвилі всихання насадження протягом року.   У певній кількості ці шкідники завжди були присутні в лісі, але дерева мали здатність боротися. Тепер вони ослаблені, як людина без імунітету, а шкідників дедалі більшає», – діляться інженери-лісопатологи Закарпатського лісопатологічного пункту ДСЛЗП.

ВИРУБАТИ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ

Для того, щоб убити дерево, достатньо 5 — 10 короїдних сімей. Кожна комаха не лише пошкоджує волокна, а й приносить на своєму тілі спори грибів. Вони перекривають циркуляцію води у крону дерева і воно всихає за кілька тижнів. Саме через невпинне розмноження короїда ліс гине так масово, а завдяки грибам — ще й стрімко. Видимою ознакою ураження дерева короїдом стає зміна кольору хвої. Якщо верхівка смереки починає жовтіти — короїди на місці, дерево із повністю жовтою та сипучею хвоєю –  годі рятувати — «квартиранти» вже виїхали.

«Якщо хвойне дерево здорове, має достатню кількість вологи при оптимальній температурі, то при заселенні шкідника воно себе захищає смолотечею. Коли дерево послаблене, ця кормова база стає для короїда доступнішою, він активно харчується, росте, а дерево помирає, — продовжує лісопатолог. — Зменшити інтенсивність розмноження шкідників може дощове прохолодне літо або зима з протяжним періодом температур до -30 градусів. Цього чекати поки що не доводиться. Боротьба зі шкідниками у хімічний спосіб, тобто оприскуванням чи розпиленням  є  дороговартісною.

Лісопатологи визнають, що, на жаль, поки що найефективнішим та оперативним методом боротьби є вчасно проведений лісогосподарський захід(ліквідація захаращення,вибірково-санітарна та суцільна санітарна рубка ). У такий спосіб цю біду вдалося зупинити в Європі. Тактика профілактики розмноження шкідників — «іти перед короїдом» — реалізується там оперативним видаленням новоутворених осередків.

МОБІЛІЗУВАТИ ПРИРОДНІХ ЗАХИСНИКІВ

Гинуть ліси і в Україні, і в сусідніх країнах, але методи боротьби за «зелені легені» різні. У Польщі, завдяки досконалій нормативній базі із захисту лісу, лісівники мають усі повноваження і встигають запобігати поширенню всихання, тому цю проблему в державних лісах вдається вирішувати. Натомість у південній частині Білорусі влітку 2017 року через масове ураження лісів на окремих територіях було введено режим надзвичайної ситуації природного характеру та виконано суцільні санітарні рубки на площі понад 20 тисяч га.

У Туреччині хворе дерево маркує лісничий, і до кінця дня його зрубують, причому переробляють залишки порубаних решток на пил (це також важливо, бо на них можуть зберігатися як жуки, так і їхні відкладені яйця). У нас, навіть якщо дерево спиляють, його рештки залишаються. Спалювати їх не можна, бо це порушення правил протипожежної безпеки. Заборона проводити вибіркову рубку хворих та пошкоджених дерев є менш цінною.У цьому випадку лісогосподарські підприємства недоотримують 50% або більше її вартості. Адже частково пошкоджений стовбур можна переробити на ділову деревину, 1 кубометр якої коштує приблизно 3000 грн, а перетворений жуками і грибами на дрова він вартує вже лише 600 грн.

Рятуючи ліс, лісівники вирішили мобілізували природних захисників — розвішують шпаківні й оберігають мурашники, які борються зі шкідниками. Також з настанням тепла лісівники розвішують феромонні пастки.

Паралельно висаджують породи дерев, стійкі до посушливих кліматичних умов тa високих температур: горіх чорний, береку лікарську, дуглaсію, модрину європейську та сосну жовту.

 

Пресслужба Закарпатського ОУЛМГ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *